Коріння свята Івана Купала сягає тисячоліть, роблячи його одним із найдавніших свят, яке дійшло до нашого часу. За даними джерел, які зберегли найбільш повний опис свята, воно існувало ще з раннього періоду родоплемінних відносин. Під час археологічних розкопок в Україні було виявлено атрибутику свята, яка налічує понад три тисячі років. У прадавні часи це свято було після літнього сонцестояння, коли день найдовший і ніч найкоротша. З прийняттям християнства свято Івана Купала було адаптоване і присвячене Дню Івана Хрестителя, який церква святкує 24 червня. Це дозволило зберегти популярність та значення свята серед народу, відповідно до нових релігійних уявлень. З переходом на григоріанський календар у 16-му столітті це свято, зокрема в Україні, відсунули на 7 липня. Проте з впровадженням новоюліанського календаря з 2023 року церква повернулася до старої дати святкування. Таким чином, українці та інші східнослов'янські народи знову відзначають це свято в період літнього сонцестояння, коли природа відзначається особливою енергією і життєдайною силою. Символічно, що це відповідає міжнародним мідсоммерівським святкуванням. В Україні свято Івана Купала має глибокі історичні корені, пов'язані з природними циклами та ритуалами, які відображають вірування та звичаї слов'янської культури.
Фото з відкритих джерел
Читайте також: Літнє сонцестояння: день життя, сіли і прадавньої магії
У давні часи біля купальського багаття збиралося все село. Для вогнища використовували хмиз, поламані знаряддя праці та різний непотріб, зібраний всім селом. Часто на жердину, що стояла в центрі вогнища, кріпили опудало Марени, кінський череп і колесо, які символізували нечисту силу. Колесо спалювали в жертву сонцю для кращого врожаю та достатку. Закохані пари стрибали через багаття, тримаючись за руки. Якщо стрибок був успішним, вважалося, що їхня любов буде міцною. У купальське багаття також кидали сорочку хворої людини, щоб вилікувати її від хвороби.
Багаття розпалювали "живим вогнем", добутим тертям. Традиційно це робив найстарший мешканець села. Купальське багаття розпалювали після заходу сонця, і воно мало горіти до самого світанку. Згідно з повір'ям, вогонь мав цілющу силу. Довкола нього водили хороводи і співали купальські пісні. Всі, тримаючись за руки, стрибали через вогонь для захисту від хвороб і злих чар. Вважалося, що якщо руки закоханих під час стрибка не розійдуться, то їх чекає щасливий шлюб.
Після цього незаміжні дівчата тікали від хлопців, щоб гадати на судженого за вінками. До вінків прикріпляли свічки, запалювали їх і пускали вінки на воду. Згідно з народним повір'ям, куди попливе вінок — з тієї сторони живе суджений. Якщо вінок добре пливе і свічка не гасне, то дівчина скоро вийде заміж; якщо ж вінок тоне або крутиться на місці — то ще рік буде незаміжньою.
Після цього дівчата та хлопці йшли великими компаніями до лісу шукати таємничу квітку папороті, а на світанку разом поверталися додому. Дівчата сміялися, обговорювали святкування і лягали спати, мріючи про свого судженого.
У ніч на Івана Купала всі трави набувають магічних, цілющих властивостей, тому їх активно збирали. Тільки в купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя, і люди йшли в ліс шукати її. За переказами, папороть розцвітає лише на мить, і людина, яка зірве її, може розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби та входити до будь-яких скарбниць. Також така людина знайде кохання і стане щасливою.
Хоча сьогодні багато купальських ритуалів і обрядів втратили свій первинний зміст і магічне значення, за рівнем яскравості, поетичності й чарівності це свято залишається неперевершеним. Як і багато століть тому, воно приваблює все нові й нові молоді покоління.
Фото з відкритих джерел
Народні прикмети на Зелені свята
Ці прикмети відображають давні вірування та звичаї, пов'язані зі святом Івана Купала:
Стрибок через вогнище: Якщо хлопець і дівчина стрибали парою через купальське вогнище і при цьому не розривали руки, вважалося, що вони одружаться і житимуть разом. Це було розглядано як добра прикмета для майбутнього шлюбу.
Крутіння віночка: Якщо купальський віночок, котрий дівчата пускали на воду, крутився на одному місці або не плив добре, це можна було тлумачити як знак, що хлопець, який її "підібрав", може мати інші наміри, але не думає про серйозний шлюб.
Повернення з папороттю: Вважалося, що якщо людина знайшла чи зірвала квітку папороті під час купання в ніч на Івана Купала, то вона не мала озиратися, поки не повернулася додому. Вірувалося, що нечиста сила може відібрати цю магічну квітку, яка має особливі властивості.
Раніше ми писали: що треба зробити в період сонцестояння: рекомендації астрологів на період червень-вересень.